Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Как я купил кодеин и играл в футбол на Xbox с другом
Йо, ребятки! Щас я вам расскажу историю, как я наркоманом стал и четкий трип на кодеине испытал. Все началось с того, что я услышал, как один типок наш район закладки недорого продаёт. Мне, конечно, стало интересно, а жизнь ведь одна, почему бы не попробовать?
В один прекрасный выходной день, со своим братаном Димкой, решили сходить за этой закладкой. Встретились мы с нашим поставщиком, парню лет 25, по кличке Колян. Взяли у него пару граммчиков кодеина и решили приступить к экспериментам прямо у нас в квартире на игровой приставке Xbox.
Когда мы уже вернулись, я сказал Димке, чтобы он приварил кайфа, а я пока подготовлюся. Я нашел старый аппарат шприца, его раньше для игры использовали, и подумал, что сейчас он мне пригодится для закладки. Димка, конечно, удивился, когда увидел, что я решил мазаться кодеином, но тут уже было поздно отступать.
Я смешал кодеин с водой и засосал его в шприц, а Димка в это время загружал фифу на Xbox. Когда все было готово, я наконец-то принял свою первую большую дозу. Это была какая-то сверхъестественная смесь адреналина и расслабления, которая просто захватила меня.
Через некоторое время начались настоящие трипы. Я видел, как стены в комнате начали расплываться, а потолок превращался в плавающие облака. Каждое действие становилось медленным и размытым. Сидя на диване, я чувствовал, как время тянется и притягивает меня все глубже в свою психоделическую паутину.
Мы решили поиграть в футбол на Xbox. И я не мог поверить своим глазам - все происходило как в реальной жизни. Мяч качался от ноги к ноге, игроки гармонично двигались по полю. Но самое невероятное - я чувствовал каждый удар по мячу, каждый переживал за свою команду, будто нахожусь на самом стадионе!
Во время игры, друзья моего соседа захотели с нами поиграть. Они позвали нас в их команду и мы начали войсить через микрофон, чтобы договориться о тактике и выбрать подходящие позиции. Никогда раньше я не осознавал, как эти голосовые сообщения прикольно помогают в игре!
Вскоре после игры зазвонил дверной звонок. Мы открыли и на пороге оказался наш друг-наркоман. Он тоже приварил кайфа и решил с нами поиграть. Мы решили попробовать что-то новое и он достал из своего рюкзака баночку с попперсами. Не обижаясь на нас и наш подъездный запах, он повесил их в комнате.
Теперь, когда они вспоминают это, они все время шутят насчет того, что у нас был ароматический футбол на Xbox.
Так мы втроём играли целый день, окунувшись в мир кодеина и футбола. Этот день стал одним из самых ярких и незабываемых моментов в моей жизни. Я понял, что хоть и трипы и кодеин - это небезопасно, но иногда можно и отдохнуть и получить новые впечатления. Но это все равно просто история, которую не следует повторять.
Ну, вот и все!